Десять заповідей Януша Корчака для батьків
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той — третьому, і це незворотний закон вдячності.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.
4. Не стався до проблем дитини зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений, дитині воно важке не менше, ніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у неї немає досвіду.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини — його зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них — ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Пам’ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
8. Дитина — це не тиран, який заволодіває всій твоїм життям, не тільки плід від плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не “наша”, “своя” дитина, але душа, дана на зберігання.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою — неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею — радій, бо дитина — це свято, яке поки що з тобою.
Звернення до батьків
Від втечі дитини з дому не застрахована жодна сім’я… Чому ж діти, які зростають без батьків, прагнуть знайти собі родину та домівку, а діти, що мають сім’ю, йдуть зі своїх родин? Це ніколи не піддається розумному поясненню. Це несподівано і страшно. Але завжди має причини, корені яких – у порушенні стосунків усередині родини. На жаль, батьки часто забувають про потреби дитини у щоденному повноцінному спілкуванні. Відмовками служать завантаженість на роботі, влаштування особистого життя, втома, а дитина, не відчуваючи турботи та любові, починає вважати себе непотрібною і зайвою.
Тому завжди ПАМ`ЯТАЙТЕ:
1.Дім – це тил, територія, на якій дитина має почувати себе безпечно та комфортно і відчувати турботу, захист, підтримку, розуміння з боку дорослих.
2.Дитина – це окрема особистість зі своїми почуттями, бажаннями, думками, потребами, які потрібно поважати, тому визнавайте право дитини на особисте життя, право на вибір друзів та діяльності.
3.У своїх виховних методах будьте послідовними, визначайте свої очікування та межі дозволеного, давайте настанови, але не карайте.
4.Не тисніть на дитину і не вимагайте від неї того, чого вона зробити не зможе. Реально оцінюйте можливості своєї дитини.
5.Говоріть та поводьте себе з дитиною так, щоб у неї не залишилося ніякого сумніву в тому, що ви керуєтеся турботою й тривогою за неї, а не бажанням відмахнутися чи образити.
6.Уважно слухайте дитину. Прагніть до того, аби дитина відчувала, що вона вам дорога і ви готові зрозуміти, прийняти її такою, якою вона є, зі всіма проблемами та негараздами.
7.Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Спробуйте переконати дитину в тому, що її проблеми тимчасові та швидкоплинні.
8. Забезпечте емоційний комфорт вдома. Говоріть та дійте так, щоб дитина почувала себе у безпеці. Вона не повинна боятись розповісти вам про те, що вона відчуває.
9.Спробуйте поділитися з дитиною своїми життєвими досягненнями та невдачами, через які довелося пройти вам, і тоді їй буде легше відкрити свої таємниці, чекаючи поради та підтримки.
10.Приділяйте дитині час і увагу, залучайте її до своїх справ, беріть участь у житті дитини: шкільних заходах, спілкуванні з друзями тощо.
11.Будь-які зміни в поведінці дитини можуть бути маркерами певних складнощів (агресивність, замкнутість, реакції протесту, ігнорування батьків і їхніх прохань), тому будьте уважними до емоційного стану дитини.
12.Підтримка батьків – один із чинників успіху дитини. Створіть спокійну, сповнену позитивних емоцій і почуттів атмосферу. Використовуйте різні форми словесної і невербальної підтримки дитини.
13.Фізичні покарання – це показник вашої слабкості та безсилля.
14.Щоб повернути душевний спокій дитині, проявляйте більше ласки і турботи до неї. Будьте терплячими. Якщо батьки розуміють почуття і переживання дітей, приймають їх внутрішній світ, то тим самим допомагають дитині швидше впоратися зі своїми проблемами.
15.Любіть дитину не за те, що вона гарна, розумна, здібна, добре навчається, допомагає. Любіть її просто за те, що вона у вас є.
Пам’ятайте, що демонстрація уваги та любові, довірливі відносини і турбота здатні захистити дитину від багатьох неприємних і небезпечних ситуацій.
Успіхів вам!
За статистикою, в нашій країні щодня нещасні випадки призводять до загибелі 4 дітей, щотижня — цілого класу школярів і щороку — майже двох тисяч юних громадян!
Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека.
Незабаром літні канікули. На жаль, канікули не проходять без прикрих випадків (пожежі, утоплення), що виникають з вини дітей.
Легковажне поводження малечі з вогнем, водою, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки — першопричини сумних та трагічних наслідків.
Шановні батьки!
Не залишайте дітей без нагляду!
Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Це варто зусиль!
Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Знайдіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми про це. Пам’ятайте, що вимірюватимуться ці хвилини ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди — потрібно давати дітям чіткі рекомендації, як діяти в тій чи іншій ситуації.
Пам’ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!